Яка все ж таки цікава пошукова машина Яндекс! Ну така вже цікава, що встигла задовбати автора своєю цікавістю по повній програмі. Єдине, що тішить автора, так це те, що більшість українців все ж таки шукають у мережі за допомогою набагато передбачуванішого й “осмисленішого” Гугла. Принаймні, наскільки автор може судити за відкритими лічильниками (скажімо на бігмірі), для українських ділянок доля заходів з Гугла становить приблизно 60%, а з Яндекса - 15%. Тобто, якісь нещасні таки шукають через Яндекс, але таких в Україні порівняно небагато.

А хто ж шукає тим Яндексом? Та кляті ж москалі й шукають. Бо якщо взяти розподіл наводу (трафіку), який отримують московські ділянки, за джерелами, то картина буде ледь не протилежною українській: приблизно 50% йде з Яндексу і десь лише 20% з Гуглу. Причина для такого стану речей мабуть доволі проста: це той таки московський шовінізм, який змушує тамтешніх користувачів Інтернет надавати перевагу “своєму”, нехай і гіршому, аби не користуватись чужим (та ще й “зловорожо американським”) Гуглом.

Така дурна суміш московського шовінізму (тобто, уявлення про власну “вищість”) і антиамериканізму й є тим живильним ґрунтом, на якому виріс і існує (чи якщо волієте “паразитує”) Яндекс, але зовсім не якісь технічні особливості чи якість пошуку, які той пропонує.

Бо стикаючись за багато років неодноразово з прикладами того, що потрапляє в видачу Яндекса, досліджуючи “роботу” того пошуковця, читаючи нарікання й просто розповіді инших вебмайстрів про те, як поводить себе ця пошукова машина, у автора залишається взагалі одне питання: як цим московським технічним каліцтвом можна щось знайти? То ж що стосується тих москалів, які досі шукають Яндексом, все, що автор має сказати, це “так вам і треба – ви самі себе покарали”.

Як ілюстрацію роботи цієї системи автор можне навести випадок (у прямому й непрямому розумінні також), який трапився з однією з його ділянок нещодавно. Та ділянка повністю випала з індексу. Нуль сторінок. Було кілька сотень і раптово нуль. Перевірив в Яндекс.Вебмастер – також нуль. Причому з ділянкою тою нічого не робилося. Почекав кілька днів – ділянка в індекс не повертається.

Ну, що робити, пишу в підтримку (Яндекс настільки цікава пошукова система, що в ній питання індексації можна вирішувати через звернення в службу підтримки.) Поки чекав на відповідь, ділянка повертається в індекс. Тепер нарешті надходить відповідь від підтримки:

Мы проверили - с Вашим сайтом все в порядке, он нормально индексируется и присутствует в поиске

Перевіряю, так, тепер ділянка присутня в індексі, але за день вона знову зникає з індексу. А ще за кілька днів знову повертається індекс. Може Яндекс плутає індексацію з мастурбацією?

Другий момент, який привертає увагу, це набір запитів, по яким та ж таки ділянка знаходиться користувачами. Для Гугла – це розмаїття запитів; причому це осмислене розмаїття: можна зрозуміти, чому по певному запиту знайшли саме таку сторінку. Для Яндексу ж існує взагалі аж три запити, по яких ця ділянка знаходиться, тай то – за великим рахунком лише один запит, бо двома иншими майже тне заходять. Зате за цим запитом ділянка на першому місці в видачі.

Чому так відбувається? Чому для Гугла є десятки (як не сотні) запитів, за якими заходять на ділянку, а для Яндексу лише один – а по инших її не знайдеш у видачі в помині? ще одне питання без відповіді. Феномен кацапізму.

Нарешті кілька слів автор має сказати про такий винахід Яндексу як АГС. Бо нещодавно один із плотів автора таки вийшов з-під того фільтра. Причому тут також та ж таки загадковість: бо автор не може сказати ні того, чому той пліт вийшов з-під фільтра, ні того, чого він туди потрапив. Принаймні ні до яких особливих дій для виводу з-під АГС автор не вдавався – просто оновлював ту ділянку, незважаючи на той фільтр.

А от цей пліт, який ви оце читаєте, й досі під АГС. І знову ж таки, автор не бачить ніякої розумнішої стратегії, окрім як плюнути на той Яндекс, й продовжувати дописувати сюди. А потім, хто знає, може Яндексу нарешті стукне щось у голову добре, й він зніме фільтр і звідси.

Але все ж таки як добре, що українці користуються переважно Гуглом.

ЗІ: Готуючи цей допис, автор вирішив подивитися, що шукають в Яндексі по слову “яндекс”, то надибав кілька кумедних запитів (в дужках частота запиту):

• яндекс дурак (734)
• найти яндекс (612)
• яндекс лох (562)
• как удалить яндекс (552)
• почему яндекс (491)
• купить яндекс (304)
• яндекс по*но бесплатно (266)
• как взломать яндекс (188)
• яндекс тупой (108)

Ну, принаймні, є й такі запити.

Все ж таки, яка дурна ця тема “платні опитування”! Часу вона забрала в автора чимало – і на ознайомлення з системами тих опитувань і перечитування відгуків; писав на цю тематику автор неодноразово – спочатку та тема була для автора новою, то хотілося її дослідити; але порівняно з иншими способами заробітку винагорода тут (маються на увазі гроші) була просто мізерною. Ото й майже єдина користь, що було про що писати.

Зате скільки різного роду шахрайств і мотлоху крутиться навколо тих “платних опитувань”! Страшно сказати – ну хочеться людям заробити нічого особливо не роблячи, і звичайно тут таки знаходяться шахраї й шахрайчики, які не проти на тих легковірних особах поживитися.

Зайвий привід поговорити на цю тему дав один досить спамний коментар, який автор вирішив таки залишити (бо коментарі на цьому плоті пишуть не часто), але покалічити, щоби не псувати плоту карму, й супроводити належною відповіддю. А тепер можна поговорити про те трішки докладніше.

Коментар той (до допису Intvideo.tv: платні відео-опитування) складався із двох реферальних ланок, які супроводжував текст:

кращі сайти які я знайшов. 1000 грн в місяць виходить при тому ,що сидіти треба 10 хв в день)

Звичайно, кожному, хто ще не зовсім втратив здоровий глузд, повірити в таке важко. Бо то би було, далебі, таки не зле – отримувати мінімальну зарплату, просто сидячи в день по 10 хвилин за комп'ютером. Якби то так було, то чого б ті дурні на роботу ходили, де треба працювати 8 годин на день (а не 10 хвилин), і заробляти при цьому часто не набагато більше?

Але надія вмирає останньою, чи не так? (І лохотронщики це добре знають – читайте далі). То завжди можна припустити, виправдовуючи автора того коментаря, що він просто перебільшив, або, скажімо, помилився грошовою одиницею. Може не 1000 гривень, але таки 1000 рублів там можна заробити?

Ні, не можна – автор попередить вас зразу й інтриги не триматиме. Ані 1000 гривень, ані 1000 рублів, ані навіть жодної копійки там заробити не можна. Точніше (хе-хе!) можна, тільки-но вивести вам звідти жодної копійки не вийде, хоча ілюзію того, що ви справді щось заробляєте, й то шаленими темпами, ті сайти цілком можуть створити. Лохотрон, класика жанру.

Хочете почитати, що кажуть ті, хто таки спокусився участю в тому лохотроні? Будьласка:

• Отзывы о сайте oprosoff.net
• Отзывы о oprosoff.net
• Исследование. Святая простота Oprosoff.net и алчущие лохи

(До речі, це взагалі одне з основних правил роботи в Інтернеті: дізнавшись про якийсь сайт, де пропонують заробіток, пошукайте відгуки про нього. Бодай просто введіть у пошуковець адресу того сайту й почитайте, що про нього пишуть.)

Як виглядають ті лохотрони? oprosoff.net (до речі, яке промовите ім’я: “ОПРОСОВ НЕТ”) імітує який просто скажено щедрий сайт опитувань, а monelik робить вигляд, що роздає гроші за виконання дуже нескладних завдань. Так що щодня там можна “заробити” (тобто, нібито заробити) по кількадесят рублів – принаймні вони будуть додаватися на ваш внутрішній рахунок. Але при цьому (тут починається найцікавіше), як написано на тих сайтах, вивести “зароблені” гроші жертва того шахрайства зможе тільки тоді, коли накопичить мінімальну суму для виводу, яка становить… ті ж таки сакраментальні 1000 рублів.

І от наївні починають там “працювати”, і “заробіток” начебто росте, але – знову притичина – як з’ясовується, виведені ті гроші можуть бути тільки 7 числа наступного місяця (від місяця замовлення виводу). Але навіть якщо та жертва шахрайства й дочекається того терміну (надія ж бо вмирає останньою), то в такому разі… вона не отримає нічого. Чого й слід було чекати. Тепер можна з повним правом зайти на Webmoney Advisor і додати ще один негативний відгук.

Причому що вражає, то це кількість тих відгуків. А були ж іще й ті (й таких, мабуть, більшість), хто просто промовчали. На що тут можна сказати? Є такий жарт: – Якщо внутрішній голос каже вам, що саме ця справа принесе найбільший дохід - не знаджуйтеся, можливо, це спам.

Але найбільше, чого автору не хотілося б, це щоби після прочитання цього допису читач вирішив, що заробити в Інтернеті неможливо. Звичайно ж, це не так. Заробити можна, й так зароблять гроші чимало людей – хто на банерній чи контекстній рекламі, хто на продажі покликів, хто на написанні текстів, хто на будуванні дорвеїв, і ще десятками способів - хто як можне й “хто на що вчився”. Але якщо ви будете грати в дурні ігри з лохотронщиками, що ж, от тоді ви справді нічого не заробити – тільки втратити й час і гроші.

Отже, бережіться, й думайте й перевіряйте – а автор у міру своїх скромних сил спробує вам у тому допомогти.

Прочитав нещодавно черговий “опис успіхів” розробників вірусу-здирника: Блокировщики Windows - выгодный бизнес – виявляється, та зараза не тільки досі живе, але “буяє”. І нещасливі користувачі Windows справно сплачують свій податок на власну необізнаність і недбальство. Тому є сенс повернутися до цієї теми й розкрити її повніше, тим паче, що автор уже це обіцяв.

Нині, пригадуючи як розгорталися події з зараженням тим комп’ютерним вірусом, автор бачить три ключових моменти, з яких можна винести відповідно три уроки з техніки безпеки. І якщо правда те, що “розумні вчаться на чужих помилках, а дурні – на своїх”, то автор має відзначити, що розумний він лише на третину , адже два з тих трьох уроків, про які піде мова, він вивчив допіру зіткнувшись із тією вірусною гидотою. А врятувало його те, що колись він прочитав гарний допис на тему “чому не варто працювати під Windows під адміністративним рахунком”. Отже, автор сподівається, що й цей допис допоможе комусь не потрапити в ту халепу.

Історія хвороби. Загострення

По-перше, слід сказати кілька слів про те, як виявляє себе вірус, коли він, уже “всівшись” на машину, починає свої зловмисні дії. Процитую раніший опис:

вірус, запустившись, “вивалює” своє вікно поверх усіх инших вікон, й зробивши вигляд, що він знайшов купу шкідливого програмного забезпечення (!), вимагає в користувача надіслати на короткий мобільний номер певну суму начебто в оплату ліцензійної угоди (!) (також свого роду “заробіток в Інтернеті”). При цьому Диспетчер задач блокується – вірусу так просто не “вб’єш”.

Тепер користувач опиняється в свого роду пастці, видертися з якої дуже важко, а якщо він працював під адміністратором, це ще набагато важче - аби не простіше поставити Windows знову. Річ у тім, що вірус, отримавши доступ до системи, не лише блокує Диспетчер задач, а й змінює системні політики, внаслідок чого користувач виявляється вкрай обмеженим у своїх діях: так, неможливо зачинити вікно вірусу, неможливо зайти на инші ділянки, неможливо навіть запустити антивірус!

Виглядає вікно вірусу так (автор ще тоді, давно встиг зробити його знімок.):

Хоча, той вигляд весь час змінюється, і тому в різних користувачів може бути зовсім відмінна картинка (Варіянти вигляду вікна вірусу ви можете подивитися на ділянці Касперського в дописі Способы борьбы с программами-вымогателями класса Trojan-Ransom.)

Боротьба з вірусом

Після первісного шоку й усвідомлення того, що автор підхопив якийсь дуже гидючий вірус, він звичайно замислився, як тепер лікувати систему. Що ж, першим чином подивився через убудований у Windows Explorer пошук, які нові файли з’явились на комп’ютері. Виокремив підозрілі файли серед знайдених, але вони виявились заблокованими. То довелося зайти під Адміністратором і видали їх (обережно! – тут треба знати, що ви робите).

Потім пошукав ув Інтернеті й натикнувся на допис Васільєва eKav antivirus — разблокировать и удалить навсегда!, після чого залишилося лише зайти в редактор реєстру (обережно! – тут треба знати, що ви робите) й вичистити кілька зловорожих записів, що залишив по собі вірус.

Здається, просто? То лише так здається – насправді автор пережив кілька дуже неприємних годин, але! якби він працював би не під обмеженим користувачем, а під Адміном, то втрати обраховувались мабуть не годинами, а днями – адже платити зловмисникам автор би не став у жодному разі. Отже

Урок перший: не працюйте в Інтернеті під Адміністратором

Саме це й допомогло автору відбутись, можна сказати, “легким переляком”. Тим же, хто мав легковажність працювати під Адміністратором, довелося полякатися сильніше.

Бо працювати під адміністративним рахунком слід лише в обмеженому числі випадків. Рахунок Адміністратора призначений для виконання спеціяльних задач, тому він має розширений доступ до системи. Так, під адміністратором треба налаштовувати обладнання, присновувати (інсталювати) програми, визначати ті ж таки системні політики, але це задачі, з якими в щоденній роботі користувач стикається вкрай рідко, а то й узагалі не стикається.

Тому для щоденної робити потрібно завести собі обмежений рахунок, можливо, для Advanced user (Просунутого користувача), а можливо й просто звичайного користувача. Наприклад, набираючи цей допис, автор працює під звичайним користувачем, і при тому перемикатись ув Адміністратора йому доводиться вкрай рідко – може раз на тиждень.

Якщо якась, можливо застаріла, програма, що все ще вам потрібна, вимагає доступу кудись, просто відстежте той файл чи теку, куди хоче доступитись та програма, й надайте під Адміністратором доступ до тих файлів звичайному користувачеві, а потім знову (мерщій) повертайтесь у затишний користувацький звичайний рахунок. Саме так слід працювати під Windows.

На жаль, розробники цієї системи вирішили надавати користувачеві від початку саме адміністративний доступ, хоча про небезпеку такого рішення їх попереджали. Мабуть, далися взнаки міркування зручности для недосвідченого користувача, але потім та зручність їм “вилазила боком”.

Отже, автор не може занадто наголосити: не працюйте в Інтернеті під Адміністратором. Цей урок перший. Тепер

Урок другий: зважайте на сповіщення антивірусу

Просто? Та ж так – ніби просто. Але от авторові довелося вчите те на своїх помилках.

Бо коли він пригадує як відбувалося зараження, то в пам’яті спливає неясний спогад, що антивірус попереджав його про якусь небезпеку, але автор тоді просто відмахнувся від “надокучливого” антивірусу… І даремно. Можливо, ті сповіщення, якби на них звернути увагу вчасно, врятували автора від тих неприємних годин боротьби з вірусом.

Отже, будьте розумними хлопчиками й дівчатками: якщо антивірус вас про що-небудь попереджає, дослухайтесь до того попередження. Можливо це збереже вам години розпачливих пошуків виходу зі становища. Можливо, в системі уже щось не так – перевірте. Оновіть вірусні бази, проскануйте принаймні системний диск. Але не легковажте.

Сподіваюсь, ясно. Нарешті

Урок третій: не ходити за спам покликами

Бо пригадує автор і такий свій прогріх: спокусився він одним типом спаму, про якій навіть згадати соромно. Але таки спокусився, й зайшов за тим покликом на якусь, здавалося, б покинуту ділянку, на якій, звичайно, не виявилось того, що рекламувалось. Та щось у автора така підозра, що саме там він і підхопив (добре, що не венеричний ) вірус. (Бодай в цьому плані Інтернет безпечніше.)

Але суть, сподіваюсь, вам зрозуміла. Спам – це джерело небезпеки. І тому одна із засад безпеки в мережі Інтернет – дуже обережне поводження зі спамом. Для більшої безпеки його слід зневажити взагалі. Хоча це й складно: адже навіть якщо ви фільтруєте спам автоматизовано, в нього може помилково потрапити потрібний лист, тому спам таки доводиться переглядати.

Та в кожному разі, навіть якщо ви вирішили перейти за посиланням у спамі, слід пам’ятати, що потенційно ви можете занапастити вашу систему, поселивши до неї вірус. Так само не слід відчиняти додатки (attachment) до спам-повідомлень, або принаймні робити це дуже обережно, пам’ятаючи, що в тому додатку також може чаїтися вірус.

Урешті решт, не слід покладатись цілком на антивіруси; вони не всесильні. Зробіть те, що залежить від вас, ви, а антивірусу вже залишайте решту.

От таких три уроки автор виніс із того випадку, й просить вас на них зважити. Бо инакше, які так заробітки в Інтернеті! – тоді аби не довелося підраховувати збитки.

На тому автор зичить вам безпечної роботи в Інтернеті – бережіться самі й хай бережуть вас комп’ютерні боги.

Доповнено 27.03.2011. Як з'ясувалося згодом, то був масовий злам ділянок на сервері HostPro. Трішки детальніше про те можна прочитати в дописі Hostpro.ua: ціла купа проблем.

“Гарно” ж у автора починається новий 2011 рік! Майже так само, як починався минулий 2010, але тоді в автора була напасть вірусів, а нині рік почався з гакерської атаки, якщо то так можна назвати. (Слово “hacker” слід передавати українською як “гакер”, а не як “хакер” – бо то кляті москалі не мають чим відтворити англійській звук “h”, а українці мають набагато ближчий звук “г” – треба використовувати).

Причому, і може слава богу що то так, ще якийсь такий тупий і нікчемний “гак”, що зловмисник, слід визнати, правильно назвався: “Stupid HaCker” – тупий гакер. Справді тупо: домівка (головна сторінка) плотів була замінена на такий от малюнок (праворуч), по якому повзав текст “HaCked by Stupid HaCker”. При цьому був змінений пароль на вхід до адміністративної панелі WordPress.

Сталося це далеко не лише з плотами автора. Більше того, наскільки можна судити, той доморощений “супер гакер” пройшовся по великий кількості ділянок, в тому числі декотрі плоти на тому ж IP, що й авторові плоти, також були defaced (“знеличені”, чи як то перекладати?). А декотрі так “надійно” покинуті, що й досі не відновлені.

Далебі, “крутой хакер”, нічого не скажеш. Головне, про що аж свербить запитати, це навіщо такою дурнею займатись? Ну яка в тому тупому трольстві втіха? Хай ба хоч якась слава була з того – так ні – все ж анонімно. Хай би якісь гроші з того були – можна було б зрозуміти (як у випадку з вірусом-здирником) – так і грошей на тому паскудстві не заробиш. Просто якійсь дурний бешкет, без якогось толку – аби напаскудити…

Як автор із цим боровся? Звернувся в підтримку свого гостера ГостПро – адже плоти розміщаються саме тут – і через декілька годин плоти були відновлені в робочому стані, правда шляхом їх копіювання з архівних копій, приберегів, як то автор називає. Але оскільки дата тих приберегів, ясна річ, була трохи ранішою від дати зламу, то були втрачені декотрі дані статистики (майже зовсім неважливі), а один допис доведеться зараз мені ще раз надіслати. (Автор надсилає дописи в плоти через Windows Live Writer, а ця програма зберігає копії дописів).

А по-друге, слід буде одновити версії WordPress з 2.8.4 до останньої 3.0.4. На й при тому не забувати робити прибереги (“backup”) бази даних, для чого існує хоча б той таки plugin WP-DB-Backup.

Може щось забув? Можете щось додати? – пишіть.

За підтримки: Новий онлайн-магазин книг. Прекрасні книги Украина купить через Інтернет. Книжковий Інтернет магазин в Києві.

Продовжую віддавати борги. Бо вже давненько зачіпав тему вірусів, і навіть обіцяв докладніше розглянути всі ті вірусні напасті, що трапилися з автором і почасти саме вони призвели до такого непевного ритму роботи плоту. Та на все свій час - в тому числі, час гаяти час, і час надолужувати втрачене, -  а скільки б разів ти не падав – підводься. То ж автор спробує трішки розкрити тему того вірусу-здирника, про який уже згадував.

Тим паче, що є нагода: нещодавно автор натикнувся на допис, де дається оцінка “заробітку” розповсюджувачів вірусу – скромно, але зі смаком - 1 млрд руб. (приблизно 30 млн. долярів).

Звичайно, бувають крадіжки й побільше. Але то вже справа політиків або тісно примазаних до тих подлітиків “олігархів”. О, там бувають ще й не такі крадіжки! Там, наприклад, державна дача, як у Януковича, може плавно так собі перекочувати в особисту власність. Та що там дача! Там в “распіл” ідуть уже не мільярди, а трильйони в рублях, якщо брати до уваги великі “проєкти” якто олімпіяда в Сочі. Але про політику – на иншому плоті.

А в нас тут – заробітки в Інтернеті – тут все скромно. 1 мільярд. Або “якихось там” 30 мільйонів якщо в долярах. Злидні, годі й казати.

За шкалою брутальности цей спосіб посідає втім останнє 11 місце. Тобто, спосіб брутальніше можна вигадати - якто шахрайство з мотивів “допоможи дитині”, - але й це вже без сумніву кримінал. Це навіть не крадіжка – це грабіж, де в якости ножа, приставленого до горла, виступає новітня приспособа – вірус, який блокує комп’ютер, вимагаючи за розблокування певну суму грошей.

А хто винний? Так, винні злодії, ті, хто створив і поширював цей вірус, звичайно. Але правда й те, що винні й ті, хто стали жертвами того вірусу, а врешті решт тих злочинців – новітніх Інтернет-грабіжників. Винні, бо не подбали про свою безпеку, а насамперед тому, що дозволяли собі працювати під адміністративним рахунком в Інтернеті, а цього не можна робити.

І, звичайно, винні також і розробники Windows, які створили таку систему, що залишає необізнаного користувача беззахисним перед такою загрозою. Але ті розробники далеко й діла їм до наших проблем (а той вірус поширювався на території “СНГ”) немає. Та й, окрім того, це вже окрема розмова.

А поки слід навести поклики на дописи, які свого часу допомогти авторові позбуватись тієї зарази. Свого часу велику увагу тому вірусу приділив Євґєній Васільєв на своєму плоті Бєлая Шляпа:

• На смену eKav antivirus приходит новый вымогатель по имени Internet Security
• eKav antivirus — разблокировать и удалить навсегда!
• Программы-вымогатели. Классификация. Способы лечения
• Программы вымогатели. Психологическая атака

Якщо, не приведи Господь, та потвора ще підніме голову, будете знати, як від неї відкараскатись. А розповідь про свою “історію хвороби” й боротьби з нею (з прологом і епілогом) автор винесе в окремий допис.

За підтримки: Український форум про електронну безпеку й побіжні теми.

Угу. Дєд Мастдай і муму. Або Дід Мазай і зайці. Гібрид діда Мазая, що рятує зайців, і мужика Герасима, що топить собачок. Це – Яндекс. Дволикий Яндекс. Спочатку він зі зворушливою ніжністю знаходить і зберігає звіриків – усіх, які трапляться. Потім то стадо так розмножується, що човен Яндексу починає черпати воду. Тоді наш дід змінює амплуа й починає топити декотрих, найшкодніших. І… захоплюється. Потім, оговтавшись, каже сам до себе “ой, що ж то я накоїв!”, і починає заклопотано пірнати, відшуковуючи своїх недавніх жертв, і повертаючи їх до життя… І шоу триває.

Бо взагалі то, десь у глибині душі, Яндекс любить вебмайстрів; а вебмайстри люблять Яндекс (десь дуже глибоко). Иноді, в періоди загострення, та взаємна любов набуває просто таки зовсім непристойних форм і виливається у такі, наприклад, зойки (з Яндекс (Ввів нумерацію серпа)):

2 апи тому мінусануло цілу купу сторінок… 2 останні апи потрошки плюсить…

(Решта тексту вилучена з причини її нецензурності.) Але, з иншого боку, стисло й ясно. Автор заздрить лаконічності суворого Мавзера.

Властиво, варто якомусь вебмайстрові (а, не приведи Господь, ще й оптимізаторові) завести мову про Яндекс, як його лексика прикметно змінюється. Наприклад, Михаил Райцин: ''Мы не против стать Китаем на SEO-рынке'':

- Нововведення Яндексу в галузі текстів текстів ви назвали «феєріческім п..цом»; а в чому полягає та феєричність? …

- Ідея була правильною, та реялізація, як зазвичай у Яндексу, підвела. За перші кілька тижнів роботи нового фільтра під його роздачу попали сотні гарних, ні в чому не винних сайтів…

І, звичайно, як тут ще раз не згадати Шипілова, який як завжди глибоко в темі:

Ось саме за цю тенденцію, за ненастанне засовування сайтів туди-назад ув індекс Яндексу з подальшим вийманням їх з індексу, ми й назвали цей процес «Великим мастурбатором», коли зіткнулись із ним торік.

Зразу якось близько до серця, з глибоким співчуттям і розумінням починаєш сприймати його слова. Все ж таки, любов - страшна сила: одні кажуть: любов зла – полюбиш і казла; инші заперечують: любов добра – полюбиш і бобра!..

(До речі, чимось нагадує Windows. Про неї також свого часу казали, що її багатозадачність виявляється в тому, що вона глючить і працює водночас.)

Але врешті решт любовний шал минає, й Яндекс розуміє, що настав час збирати каміння (Снежинск 1.1 в основній видачі Яндекса):

Два дні тому в основній видачі Яндекса агоритм Снежинск змінився на Снежинск 1.1. Тестування розпочалося 10 березня на buki.yandex.ru і непередбачувано закінчилося за 5 днів.

Далебі, не вічно ж займатися чорною розпустою: так можна й увесь індекс втратити. Тепер Яндекс білий і пухнастий. Чуєте, що він каже? “Рєбята, *б вашу мать, давайте жити дружно!”

Але ж залишаються питання… на які автор спробує відповісти наступного допису.

Дописовий: а поки на питання хай відповідають юридичні фірми львова

Гаразд, можливо, не армія, але полк – це точно. Зі своїми ротами, відділеннями й взводами.

Властиво, автор і раніше знав, що тих роботів Яндекс має кілька видів, але що їх стільки – ні. Але от нещодавно, в зв’язку із дослідженням фільтрів Яндексу, вирішив переглянути, як накладання таких фільтрів позначається на індексації й, відповідно, на роботі пошукових роботів, і побачив, що різновидів тих роботів таки чимало. Отже, в цьому дописі, автор спробує підсумувати свої висліди щодо типології роботів, а їхню поведінку на ділянках (як під фільтрами так і в індексі) прокоментуємо окремо.

У цій роботі, мабуть, це також буде цікаво, автор використовував причепу (plugin) Восап (Wossup), який здатен показувати не лише відвідування користувачів, але й роботів, і більше того – показувати з якого вузла заходить робот, що часто залишають без уваги, зважаючи лише на рядок індетифікатор робота в параметрі User-Agent, що не дає повної інформації.

Окрім того, автор переглянув подійники (логи, log) служника. Звичайно, “неозброєним оком” то зробити складно, тому автор для пошуку заходів роботів по подійниках використовував иншу чудову й безплатну програму – PSPad. Рекомендую.

Тепер по темі.

Насамперед, слід згадати, що сам Яндекс описує своїх роботів (в тому числі, наводить ідентифікаційні рядки для параметра User-Agent) в підрозділі Как в логах сервера представляется робот і суміжних підрозділах. Хоча це мабуть найповніше й найавторитетніше джерело з цього питання, тут сказано не все.

Отже, по-перше, робота роботів-індексаторів. Цих роботів в Яндексу аби не сотня, принаймні, робот з вузла spider74.yandex.ru на одну з авторових ділянок заходить. Всі вони мають однаковий ідентифікаційний рядок “Yandex/1.01.001 (compatible; Win16; I)”, втім це не зовсім однакові роботи.

Так, більшість із них працює з вузлів із назвати на кшталт “spider??.yandex.ru”, але є принаймні три роботи, які працюють з инших вузлів:

• turbospider.yandex.ru (77.88.22.224) – це, здається, так званий быстроробот
• quicktest00.yandex.ru (95.108.142.154)
• htest01.yandex.ru (95.108.142.150)

Причому, ці два останніх, складається враження, мають якийсь стосунок до накладання фільтру. Який саме – автор ще спробує з’ясувати.

Більше того, номенклатура роботів, як показує гілка Yandex/1.01.001 Spiders, Crawlers and web robots, насправді набагато ширша. Що вони роблять, з’ясувати поки що не вдається також. (Яндекс – це взагалі велика загадка: далеко не завжди можна зрозуміти, що то в нього – чергова “фіча” (можливість) чи “глюк”. Така думка звучить рефреном по всіх форумах. Але повернімося назад, до наших “баранів”-роботів.)

Далі йде відділення зображеннєвих роботів – вони призбирують зображення для відповідного типу пошуку. Їхній ідентифікаційний рядок “Yandex/1.01.001 (compatible; Win16; P)” (де “P”, треба так розуміти, picture – зображення). Таких роботів під два десятка, наскільки може судити автор з того, що назва вузла одного з них slovo15.yandex.ru. Прикметно також, що тим вузлам Яндекс дав якісь такі назви – від противного, мабуть.

Потім іде робот призбирувач favicon – невеличких іконок для ділянок, які Яндекс відображає в своїй пошуковій видачі. Його ідентифікаційний рядок “Yandex/1.02.000 (compatible; Win16; F)”, а назва вузла доволі незграбна ysbackup4.yandex.ru.

Окремо є спеціяльні роботи для додачі й, мабуть, перевірки сторінок, що додаються через форму «Добавить URL». Таких роботів, наскільки може судити автор три:

• pray.yandex.ru (77.88.18.195)
• maelstrom.yandex.ru (77.88.59.131)
• charm.yandex.ru (77.88.59.133)

Їхній ідентифікаційний рядок “Yandex/1.03.003 (compatible; Win16; D)”.

Нарешті, є ще й мультимедійні роботи Yandex/1.01.001 (compatible; Win16; m), Yandex/1.03.000 (compatible; Win16; M), роботи для рекламної мережі Яндексу YaDirectBot/1.0 (compatible; Win16; I), в кількости НМСД п'ять штук (від nastenka01d.yandex.ru до nastenka05d.yandex.ru), робот пошуку по коментарях у плотах (блогах) YandexBlog/0.99.101 (compatible; DOS3.30; Mozilla/5.0; B; robot), і нарешті, роботи навідувачі Yandex/2.01.000 (compatible; Win16; Dyatel; ?), що перевіряють доступність ресурсів для певних сервісів Яндексу. Свого часу був також такий собі YandexSomething, але нині він, здається, “у відставці”.

Як бачите, чимало – таки справжній полк. Але, мабуть, є ще одна обставина, яка додатково заплутує ситуяцію. А саме, декотрі сторонні роботи, що не належать до мережі Яндексу, також називаються його іменем, мабуть, щоби трохи полегшити собі життя. Принаймні, в результаті недовгого знайомства зі своїми подійниками, автор знайшов трьох таких самозванців – їх можна розпізнати через зворотній запит до DNS.

Це те, що авторові відомо про предмет наразі. Чи можете ви, шановний відвідувач, прояснити щось додатково? Пишіть, будьласка в коментарі.

Дописовий: Полезные советы, статьи о методах заработка в интернете, партнерские программы, новости проектов.

Отже, АГС-17 (як і його пізніща модифікація АГС-30) - фільтр індексації Яндексу, призначений зменшити кількість сторінок в індексі, які, як заявляє Яндекс, "на становляться цікавости для користувачів". Названий він так, доволі дотепно, за подобою до назви певного роду зброї - Автоматичного Гранатомета Стрілкового, хоча існує й инша розшифровка - Анти-Говно-Сайт. У кожному разі, “відстріл” ведеться вже тривалий час, хоча його інтенсивність помітно збільшилась в останні пів року (див. АГС-17. Яндекс – осеннее обострение). Щоправда, потерпають від того далеко не лише "говно-сайти" (ГС), а й цілком пристойні ділянки.

З точки зору вебмайстра цей фільтр проявляється таким чином, що в індексі Яндексу залишається тільки кілька сторінок (зазвичай, не більше десятка, а инколи й сама домівка - головна сторінка), а решта випадає - й, звичайно - пошук по них не виконується. В такий спосіб Яндекс, ймовірно, намагається боротись із нікчемними ділянками (тими ж таки ГС), створеними не для відвідувачів, а для продажу покликів через ту ж таки Сапу. Адже очевидно, що якщо якась сторінка не перебуває в індексі, то покликатись із неї на иншу немає сенсу - бо це однаково ніяк не вплине на позиції тієї иншої сторінки в видачі пошуковця.

З иншого боку, такий фільтр накладається автоматично, й може зачепити й "ділянки для людей", створені не для продажу покликів (принаймні, не з такою метою як основною), а для задоволення врешті решт потреб відвідувачів. І наскільки автор може судити, так трапилося і з двома його плотами (про це трішки згодом). Тому автор, за своєю давньою інженерською звичкою, почав читати на цю тему. От що вичитав.

Що пишуть про АГС-17 (АГС-30)

Спершу заглянув на серч. Приділено там уваги тому АГСу чимало, втім, як майже завжди трапляється на форумах, вартісну інформацію відшукати зовсім непросто. З тих тем, що привернули увагу, можна згадати Только главная страница в индексе і Сайт вернулся из бана на 1 день. И вот опять в индексе осталась только одна главная! Хоча найцікавіщою була тема АГС Факторы Эксперемент, так що автор навіть наведе чималий витяг:

Механизм следующий; отслеживается динамика развития сайта - если при относительно малом приращении контента на сайте, идет рост внешних ссылок - это типичные сапосайты, сделанные за раз и кинутые в сапу - жили у меня такие сайты несколько апов.

Пришло понимание, что помимо продажи ссылок, нужно чтобы сайт рос и добавлялись новые страницы (более того, старался торговать не всеми страницами насквозь). АГС-17 удавалось так "водить за уши", наполняемые сапосайты еще приносили прибыл.

После АГС-30 вылетели и наполняемые. А определить логику типичного сапосайта очень легко -- при массовом росте внеших ссылок страницы (в подавляющем большинстве) обновляются добавлением внешних ссылок в одну локальную область (в блок ссылок). Не бывает такого на СДЛ сайтах, что подавляющий процент обновления - это просто добавление внешних ссылок - вот он признак сапосайта и неважно, ГС это, саттелит или СДЛ сайт, неважно! С этого момента для меня заработок в сапе на молодых сайтах закончился.
...
Из чего делаю вывод - самый весомый фактор - преобладание исходящих ссылок над входящими. Остальное - дело времени. Заработок на ГС через биржы подходит к концу, Яндекс сделал подлянку к НГ.
...
Соотношение между приращением внешних ссылок к приращению уникального контента в динамике переиндексирования измененных страниц сайта.
...
Добавил бы сюда обновляемость сайта. По крайней мере по своим сайтикам такое ощущение сложилось, что если постоянно добавлять странички - можно любой агс пережить

У визначенні чинників, що впливають на накладання фільтра, одностайности немає. Втім, загалом, наскільки в автора склалося враження,  основними ризиками є:

• Повторюваний (дубльований) вміст (контент), а також неунікальний, або синонімізований, або сканований вміст
• Нерегулярні оновлення (що також можна розглядати як вади вмісту - застарілий вміст)
• Відношення зовнішніх покликів на ділянку до покликів з ділянки (що також включає продажні поклики)

Це, зрештою, відповідає тому, що заявляє про АГС-17 і сам Яндекс:

Какое количество страниц будет проиндексировано - зависит от многих факторов, в том числе от качества контента, интереса пользователей к ресурсу и соответствия сайта поисковой лицензии

Але, з иншого боку, як показано в АГС-17 — теория и практика, ані продажні поклики, ні неунікальний (запозичений) вміст, не призводять до обов'язкової песимізації чи накладання фільтра. Отже, у накладанні фільтра, можливо, вирішальну роль грає саме певна комбінація згаданих чинників - яка саме? – знає, мабуть, лише сам Яндекс (а може й він напевно не знає ).

Як вийти з-під фільтра АГС-17

Звичайно, всім хочеться знати відповідь на це питання. Автору також. Бо, наскільки автор міг дізнатись, успішних прикладів виходу з-під АГС небегато, та й ті не цілком певні. Натомість прикладів невдалих спроб вийти з-під цього фільтру таки чимало.

Але знаючи, принаймні в загальних рисах, чинники, що призводять на накладання фільтру, нескладно запропонувати заходи які можуть допомогти у виході з-під фільтру. Так, як йдеться в одному з найкращих дописів на цю тему Предбанник или аутоэротическия практика Яндекса под названием АГС-17:

АГС17 можно уподобить вирусу [Д.В. знову вірус - ррр...]. Если он однажды прицепился к вашему сайту, то он будет теребить его бесконечно, поэтому тут уместно будет использовать выражение «сайт, зараженный АГС17». Как и от любого вируса, от АГС17 можно вылечиться
...
в качестве прививки может послужить следующее шаманское действие: периодический массированный (это ключевое слово) вброс на сайт хороших порций заведомо качественного контента.

Звичайно, можна припускати, що саме додавання нового якісного вмісту може переконати Яндекс, що фільтр варто зняти. Тим паче, сам Яндекс каже, що вийти з-під фільтра можна:

Алгоритм регулярно проверяет сайт, и если его качество улучшилось, то он снова появляется в индексе.

Иншим способом переконування можуть стати додаткові поклики на ділянку під фільтром. Загалом, такі рекомендації нагадують ті, що давав свого часу Гугл у відповідь на питання про вихід з так званого "піску".

Декотрі добрі, на авторів погляд, рекомендації наводяться також в уже згадуваному дописі АГС-17 — теория и практика, які можна узагальнити так:

1. Робіть ділянки для самого себе, щоби вони були зручними вам і відвідувачам.
2. Отримуйте (звісно, якомога кращі) поклики на вашу ділянку.
3. Подавайте тексти якісно: грамотно, в доброму дизайні, зручно. Звісно, унікальний вміст - найкраще.
4. Продавати поклики не раніше як за пів року роботи ділянки.

От таке враження, в загальних рисах, склалося в автора про АГСи Яндекса. А тепер у нього ще й два плота під фільтром - отже, є на чому практикуватись у перевірці можливости їх виводу з-під фільтру. Про успіхи чи невдачі - він повідомлятиме вас, але як забуде - ви можете нагадати в коментарях.

До речі, а який ваш досвід з АГС?